Життя без тебе

Пройшло два роки. Та я той день не можу викреслити з свого серця, а точніше попередні роки. Не знаю чому, але коли я виходила за тебе заміж, я була дуже щаслива, та потім… з кожним днем ненавиділа все більше та більше, кожний день скандали, але ти прощав мені все.

Це був гарний день, та не для мене, я йшла до загсу, а ноги підкошувались, я хотіла плакати, я так хотіла там в загсі обійняти тебе, забути все, почати життя спочатку, але я навіть не подала вигляду. Може надіялась, що перший крок зробиш ти, але ти не зробив і я хотіла щоб ти бачив, що я щаслива БЕЗ ТЕБЕ. Та чи так воно було?

Пройшло небагато часу, я думала ти повернешся… але ні – ти гордий.

Мені знову роблять пропозицію, я не кохаю його, але так хочеться зробити тобі на зло, щоб ти побачив, що мені без тебе добре. А серце так болить, клин клином вишибу, тай забудеться, думала я. Ми прожили рівно рік, я народила ispovedi.com дитину, зовсім уже інші проблеми, та кожну ніч я, лягаючи спати, переглядала фільми, які ми дивилися колись з тобою разом, та плакала. Кожну ніч, без винятку. Я знову розвелась, причини в мені тут не було, другий чоловік не хотів працювати, а я не хотіла відривати кусок хліба від дитини, та виплачувати його борги.

Пройшов знову час, мені почали приділяти знову увагу молоді люди, я почала зустрічатися з хлопцем з сусіднього села. Він мені подобався, дитина його дуже любить і він у ній душі не чає. Він ідеальний, з ним я перший раз за стільки років відчула себе щасливою.

І тут дзвінок (чому зараз? а не тоді?), в трубці я чую твій голос, такий рідний, такий близький. Я на сьомому небі від щастя, хочеться літати, потім знову сльози, бо нічого уже не повернути. А так хочеться, обняти тебе і вже нікуди від себе не відпустити.

Те, що я кохаю тебе без тями, я зрозуміла тільки після розлучення. Я не хочу жити без тебе, але буду лиш ради ispovedi.com своєї дитини, тому що життя мені більше радості не приносить…

Автор: LM1912