Чоловік мене ненавидить
Мені 35 років. Одружені 10 років, маєм 2 дочки. Після весілля, я помітила, що чоловік не такий, як раніше. Став холодний, вічно шукав причини для сварки. Після народженя першої дочки почав піднімати руку. Ображає всіма гіршими словами, ніколи не визнавав своєї провини!
Я ж навпаки мя’ка, терплю, прошу вибачення, навіть коли невинна. Коли затишшя, то вічно прошу уваги від нього, ласки, обіймів. Він багато раз він фиркав, казав: «нелюблю цілуватись, нехочу обійматись». Холод від нього весь час. Йому все не так, не так сказала слово, не так розсунула штори, все знаходить причини щоб образить!
Не раз виганяв мене. Бувало ніч бродила, чуть не боса, не мала де подітись, бо вигнав, а так коли в нього такі напади люті, то тиняюсь по місту поки не заберу дітей. Боюсь залишатись з ним сама, в нього погляд як в звіра. Я вже 10 років його боюсь. У нас з дітьми постійний страх, що вже тато йде. Бо якщо щось не так, чи не там уроки вчить, чи запізно ispovedi.com вечеряє, то все, скандал до бійки.
Я не раз ішла, але верталась. Раз він мене вернув, плакався з дочкою. Я не могла дивитись, як дітям важко без тата. І він обіцяв, що більше не вдарить. Я повірила і повернулась.
Можливо, я щось відчуваю до нього, бо колись полюбила дуже. Я не хочу іншого чоловіка, я хочу його, але не такого як він зараз.
Мені важко, болить душа, нема сенсу жити. Допоможіть, порадьте щось, благаю.
Автор: Нещасна
Що тут порадити. Якщо Ви маєте, куди піти, до батьків, або до якихось інших родичів, до друзів то тікайте, не зволікаючи. Заради чого Ви терпіли це чудовисько аж цілих 10 років? У Вас зростає двоє маленьких дівчаток, Ви вважаєте, вони нічого не бачать, не розуміють, не відчувають? Який приклад Ви надаєте їм? Який досвід вони візмуть з собою у доросле життя? Яких чоловіків оберуть для сімейного життя, таких, як їх батько?? Боронь Боже. Отямтесь та зрозумійте врешті-решт, що Ваш чоловік вже давно не та людина, яку Ви покохали 10 років тому, та й напевно ніколи він не був тим, хто заслуговує хоча б на будь-яку любов. Цього варті лише Ваші діточки. Не треба себе тішити думкою, що він добрий батько, не виправдовуйте його, набагато гірше те, що він поганий чоловік, і ставиться до Вас не ліпшим чином. Нехай краще Ваші дівчатка зростатимуть зовсім без батька, про те вони не бачитимуть кожного дня, що їх батько відносится до їх матері, тобто до Вас як пробачте, до тварини.